Суперлегалізація документів

Якщо документ потрібно використати в країні, яка не є учасницею Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року (так званої Гаазької конвенції), апостиля буде замало — доведеться пройти процедуру суперлегалізації.

Що таке суперлегалізація?

Суперлегалізація — це засвідчення вищого рівня для публічних документів, які подають до органів іноземної держави. Публічний документ — це документ із відбитком печатки словацького органу, установи чи посадової особи та підписом посадової особи. Зміст чи правдивість публічного документа, експертного висновку чи перекладу під час такої перевірки не оцінюють.

Суперлегалізація необхідна для всіх країн, які не є учасницями Конвенції.

На відміну від апостиля, суперлегалізація потребує двох засвідчень, тому вона вимогливіша. Перше засвідчення зазвичай здійснюють один чи два національні державні органи — наприклад, суди чи міністерства. У деяких країнах ці повноваження розподілені між кількома органами: наприклад, Міністерство освіти засвідчує дипломи й атестати, а обласні суди — підписи нотаріусів тощо. Є й держави, де це доручено лише одному органу, як, наприклад, у Великій Британії. Друге засвідчення документа здійснює посольство країни призначення.

Як відбувається суперлегалізація на практиці

Суперлегалізація — це ланцюжок послідовних засвідчень. Кожен наступний орган підтверджує справжність підпису та печатки попереднього, доки документ не отримає відмітку посольства чи консульства країни призначення. Саме тому ця процедура триваліша й складніша за апостиль, де достатньо однієї відмітки.

Типові етапи процедури

• засвідчення документа в компетентному органі країни видачі, наприклад у суді чи міністерстві;
• засвідчення в міністерстві закордонних справ;
• за потреби — офіційний переклад документа;
• відмітка посольства або консульства країни, де документ буде використаний.

Що впливає на хід справи

Кожна держава має власні правила: одні посольства вимагають перекладу державною мовою своєї країни, інші приймають документи лише за попереднім записом або у визначені дні. Значення має й давність самого документа, спосіб оплати зборів і правильність заповнення заяв. Тому загальна тривалість і порядок дій завжди залежать від конкретної країни та виду документа.

Спочатку перевірте, чи не достатньо апостиля

До Гаазької конвенції час від часу приєднуються нові держави, і тоді суперлегалізація для них більше не потрібна. Тож перед початком процедури варто уточнити актуальний статус країни призначення. Ми це зробимо за Вас і запропонуємо найпростіший варіант.

Потрібна суперлегалізація документів? Зв’яжіться з нами — ми супроводимо Вас на кожному етапі.